Читать книгу Сни Доброславу онлайн

Чотири розмірені стуки у двері. Завжди в один і той же час. Дід приніс йому щось поїсти. Потім півгодини пів години невдалих намагань брата вивести його хоч на якусь розмову. Знову лягає спати. Ранком Аліна приходить знову. Продовжує приходити кожен день.

Та чому б їй не приходити? Все-таки вона обіцяла.

Жаль, Макс не виконав свою обіцянку.

На її похорони він так і не прийшов.

«Доброславські соняшники і захист свого»

…Кожного літа ми бігали через Старокиївську трассу аби вирвати соняшників, набрати дома солі, і, сидівши га порозі, чистити насіння і їсти їх прямо з мішків.

Цілий мішок насіння був для мене тоді найбільшим скарбом. А більше навіть насіння – можливість переказати про наші пригоди. Навіть якщо розказуєш їх тому, хто тільки що з тобою їх пережив.

«Ти чув голос сторожа?» – трохи налякано і з захватом питає мій друг дитинства і співучасник у злочині. «Який голос?» – задихавшись, намагаючись відновити збите дихання і зтрусити з майки залишки чорнозему, питаю.

Ми бігли всю дорогу назад без зупинки, аби ніхто раптом не спитав, що це у нас в мішках.

«Ти що, не чув як він кричав: «А ну стояти, малі, стріляти буду!»– в метрах ста чи двісті позаду нас. Тоді ще ворони раптом зненацька розлетілись і ми побігли. Я того власне і побіг»

«Так, так, ми також чули якийсь голос,» – піддакували інші.

Сам я голосу не чув.  А може все таки…? В моїй памʼяті, десь на периферії спогаду, вспливає силует розлюченого діда зі старою рушницею. В рушниці сіль, звичайно.

Хриплим, наповненис димом «Прилуків» голосом, він кричить наче особисто на мене звідти, з безкрайого лісу соняшників, що закривають наші дитячі голови від дорослих проблем.

«А чого ж ми не зупинились? Чому не поговорили з ним. Там же тих соняшників мільйон! Та куди там, мільярд, напевно! – відповів я. В свої шість років я важко розумів, скільки це «мільярд» –  можливо, і зараз не зовсім розумію. Але точно знав, що це дуже-дуже багато. Так багато, що навіть побачити це число за один раз неможливо.

– Що йому, важко буде поділитись тими десятьма соняшниками?!