Читать книгу Сни Доброславу онлайн

Треба було йти далі. Крок, за ним ще один, потім ще один. Обережно, обережно.

Уууууууух…

Ось я і на іншій стороні. Ха… ха… Та, лєгкотня! Це ж справжня лєгкотня! Тільки здається страшним! От покличу чуваків, що живуть тут і подивимось, чи не слабо їм буде над прірвою перейти? Сто пудов же зассуть! А я… я от… Раз, раз і оп!

От і знову на іншій стороні. І знову! Ха-ха-ха! Ось тільки повернусь… Бляха! Додому! Мене ж мама точно до кінця літа в хаті закриє!

Добре, останній раз і ле… Аа…

В одну секунду все стало холодним, шумним і слизьким. Брудна, каламутна вода вдаряє в ніс, вуха, очі. Вода у волосі, вода у спідньому, вода під ногами, вода над головою. Вода, ВОДА, ВВВВООО…

Я махаю руками, ціпляюсь, тянусь, шкрябаюсь, барахтаюсь вперед.

В якусь секунду все стало білим, наче засліпило серпневим сонцем. Не памʼятаю, як виліз.

Не памʼятаю, що сказав мамі, коли запізнювався.

Не памʼятаю навіть, як вибачався за брудний, вологий одяг.

І що вона відповіла не памʼятаю.

Я не памʼятаю навіть … її лиця.

А я… взагалі… виліз?

Я… взагалі… живий?

ʼ

ʼ

"Вид на вулицю Східну"

Макс майже не виходить з кімнати. З сімʼєю також не спілкується: діду не відчиняє, брата просто ігнорує. Може, батько чи мати змінили би ситуацію на краще, але їх в його житті просто не має. В школу він також не ходить.

Він, в принципі, не покидає свою кімнату. Так уже майже пів року.

Щоб не робила сім'я, нічого не змінюється. Осліпляюче яскравий монітор, Інтернет та майже завжди зашторене вікно, що виходить на Старокиївську дорогу – єдиний поки що звʼязок із зовнішнім світом. Хоча ні – ще є Аліна. Єдина, кому дозволено навідуватись до його кімнати.

Не те щоб вона дуже й запитувала. Та хоч він їй цього ніколи не скаже, Макс все-таки радий, що вона тут. Тихо посидить у кутку, поспостерігає за ним і піде.

Він її ігнорує. Пялиться в монітор – постійно шукає відповіді. Іноді, коли зір починає підводити, трохи привідкриває зашторене вікно і довго, не відриваючись спостерігає як коливаються колоски рапсу по ту сторону дороги, переливаючись всіма відтінками жовтого. Знає: Аліні вид не дуже подобається, хоч вона нічого не каже. Знову зашторює вікно.