Казонька - Юрій Гаврутенко

У країні чудес і казок, де літають казкові пташки,

Жив собі зайчик малий, дуже спритний й веселий.

В лісі зеленому він жив, де зайці грали в стрибки,

І дружбу з лисичкою мав, що ловила миші в скриньки.

Одного разу вечором, коли зорі засвітились,

Зайчик в лісі заблукав, у темряві зачепившись.

І тут зайцю допоміг ведмідь, що жив у старому дуплі,

Він провів його додому, де мама дуже засмутилась.

"Ніколи більше не ходи сам у темряві, сину мій",

Сказала зайчиця суворо, з цілуючим його личком.

І з того дня зайчик вчився, як бути розумним й уважним,

І завжди з друзями тримався, щоб не потрапити в біду.

Тож пам'ятайте, діти милі, що важлива дружба й турбота,

І завжди вірте у добро, воно вас оберігатиме від зла.

Живіть у мирі й злагоді, як зайчик із казки цієї,

І тоді щастя вам усім у житті засяє яскравою зіркою.